мох
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | мо́х | мохи́ |
| Р. | мо́ху | мохі́в |
| Д. | мо́хові мо́ху |
моха́м |
| З. | мо́х | мохи́ |
| Ор. | мо́хом | моха́ми |
| М. | мо́ху | моха́х |
| Кл. | мо́ху | мо́хи́ |
мо́х
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3c за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: одн. [ˈmˈɔx], мн. [mɔˈxɪ]
прослухати вимову
- УФ: [мо́х]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- сланка спорова рослина без коріння та квітів, що росте у вогких місцях, на деревах, камінні [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- [СУМ-20]