мір

Українська

мір І

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	мір	мори́
Р.	мóру	морі́в
Д.	мóрові мóру	мора́м
З.	мір	мори́
Ор.	мóром	мора́ми
М.	мóрі мóру	мора́х
Кл.	мóре*	мори́*

мір

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a/c.

Корінь: -мір-.

Вимова

• МФА: [mir]
• УФ: [мір]

Семантичні властивості

Значення

1. помір, панедемія. ◆ Торік був у Київі великий мір на людей. ◆ Голод, мір, крови потоки і повсюдная руїна.

Синоніми

1. зараза, епідемія, мор, моровиця, пандемія, панзоотія, помір, помірок, помірщина, помір'я, пошесть, промір, промірок, умирачка, мертвячка, упадок, дох.

Гіпероніми

1. біда, лихо, лихоліття, знегіддя.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

іменники: змора, замірки, замірок, замор, замора, заморка, заморух, измор, мор, моровиця, муравиця, морилка, морильник, морильня, морюха, памірок, памірщина, помір, помірок, помора, промір, промірок, проморія, проморок прикметники: виморюваний, вморюваний, замірковатий, замірковатий, заморений, зморений, зморний, морений, моровий, уморюваний дієслова: виморювати, виморюватися, вморювати, вморюватися, заморити, зморити, зморювати, зморюватися, морити, моритися, уморювати, уморюватися

Етимологія

Від псл. morъ.

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: pestilence, plague Болгарськаbg: мор Білоруськаbe: мор Російськаru: мор Французькаfr: peste Шведськаsv: pest, farsot, epidemi

мір ІІ

• МФА: [mʲir]

• УФ: [м'ір]

• форма род. в.мн. від міра.

мір ІІІ

• МФА: [mir]

• УФ: [мір]

• заст. діал. форма род. в.мн. від море.

мір IV

• МФА: [mʲir]

• УФ: [м'ір]

• форма наказового способу другої особи одн. від мірити.

Білоруська

мір І

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник, чоловічий рід.

Шаблон:морфо m род. в. міру.

Вимова

• МФА: [mʲir]
• УФ: [м'ір]

Семантичні властивості

Значення

1. відсутність незгоди, ворожнечі, сварок. ◆ Да ўсеагульнага задавальнення ў кухні ўсталяваўся мір і парадак. Лынькоў. ◆ А раніцай было ясна, што ў доме можна чакаць усяго, але толькі не міру. Ракітны.
2. відсутність збройної боротьби між двома або кількома народами, державами. ◆ Мы робім і будзем рабіць усё магчымае, каб адстаяць і ўмацаваць мір, збавіць чалавецтва ад новых знішчальных войнаў. Брэжнеў. ◆ Грымяць, усё мацней грымяць апладысменты простых людзей, што патрабуюць міру ва ўсім свеце. Васілёнак.
3. згода сторін, що воюють між собою, про припинення воєнних дій; мирний договір. ◆ Падпісаць мір. ▪ Рыжскі мір .. даў магчымасць Савецкай Беларусі распачаць аднаўленне народнай гаспадаркі. «Весці».
4. спокій, тиша. ◆ І ў лесе — мір і цішыня, Якіх так праглі партызаны. Паслухай вечарам ці рана: У лесе — мір і цішыня. Кляўко.

Синоніми

1. згода
2. —
3. —
4. спакой, цішыня

Антоніми

1. варожасць, сварка
2. —
3. —
4. —

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• голуб міру
• сацыяльны мір

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від псл. mirъ.

мір ІІ

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник, чоловічий рід.Корінь: -мір- род. в. міра.

Вимова

• МФА: [mʲir]
• УФ: [м'ір]

Семантичні властивості

Значення

1. заст. земля з усім, що на ній існує; світ. ◆ — Што будзе міру, — сказаў дзед устрывожанай матцы, — тое і бабінаму сыну. Якімовіч.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від псл. mirъ.