навчання

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	навча́ння	навча́ння
Р.	навча́ння	навча́нь
Д.	навча́нню	навча́нням
З.	навча́ння	навча́ння
Ор.	навча́нням	навча́ннями
М.	навча́нні навча́нню	навча́ннях
Кл.	навча́ння	навча́ння

на-вча́-ння

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: на-; корінь: -вч-; суфікси: -ан-н; закінчення: -я.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дія за значенням навчати[[Категорія:Вербальні слова}}]], научати і навчатися, научатися.
   ◆ Ро́злади навча́ння мед. — нездатність засвоювати, зберігати або узагальнювати нову інформацію внаслідок недостатності або дефектів уваги, пам'яті, логічного мислення тощо.

Синоніми

1. рідк. науча́ння, -я,
2. частк. наука
3. частк. освіта
4. у знач. «конкретні рекомендації/поради» напучення, настанова, вказівка

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• проблемно-орієнтоване навчання
• проєктне навчання

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: навчання

• Навчання // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.