неокласик
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | неокла́сик | неокла́сики |
| Р. | неокла́сика | неокла́сиків |
| Д. | неокла́сикові неокла́сику |
неокла́сикам |
| З. | неокла́сика | неокла́сиків |
| Ор. | неокла́сиком | неокла́сиками |
| М. | неокла́сикові неокла́сику |
неокла́сиках |
| Кл. | неокла́сику | неокла́сики |
не-о-кла́-сик
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка). Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- прихильник, послідовник неокласицизму ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |