неокласицизм

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	неокласици́зм	—
Р.	неокласици́зму	—
Д.	неокласици́змові неокласици́зму	—
З.	неокласици́зм	—
Ор.	неокласици́змом	—
М.	на/у неокласици́зму	—
Кл.	неокласици́зму*	—

не-о-кла-си-ци́зм

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Префіксоїд: нео-; корінь: -класицизм-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. течія в літературі та мистецтві другої половини 19 – початку 20 ст., що базувалася на стилізації зовнішніх форм античного мистецтва, італійського Відродження і частково класицизму. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • напрямок у музиці 20 – 30 рр. 20 ст., представники якого зверталися до принципів, типових для бароко. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. cучасні економічні теорії і течії, які представляють розвиток класичної школи; ввів в економічну науку категорії попиту, пропозиції, корисності, маргінальності, загальної рівноваги. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: неокласик прикметники: неокласичний

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: неокласицизм