обладнати
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | обладна́в | обладна́ю | — | |
Ти | обладна́в обладна́ла | обладна́єш | обладна́й | |
Він Вона Воно |
обладна́в обладна́ла обладна́ло | обладна́є | — | |
Ми | обладна́ли | обладна́єм(о) | обладна́ймо | |
Ви | обладна́ли | обладна́йте | ||
Вони | обладна́ли | обладна́ють | — | |
Дійсн. дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. мин. ч. | обладна́вши | |||
Дієприкм. пас. мин. ч. | обла́днаний | |||
Безособова форма | обла́днано |
обладнати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1b.
Префікс: об-; корінь: -лад-; суфікси: -н-а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]- МФА: [ɔblɐˈdnɑte]
Прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- див. обладнувати ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від лад «порядок; розташування, розміщення; спосіб, зразок, манера; система суспільного, державного укладу; поперечні поділки на грифі щипкових інструментів; клавіші; (розпорядження)», ладня́ «майстерня, цех» Ж, ла́де́н СУМ, Г, ла́дни́й «гарний, вправний; схильний, охочий що-небудь зробити» СУМ, Ж» ладко́м «так, як треба», ладо́м «до ладу, толком», ла́дити, ла́дитися «удаватися», ладна́ти, ладува́ти «лагодити, робити щось придатним до вжитку», безла́ддя, владнува́ти «уладнати» Ж, дола́дний, зла́да «злагода», зла́ддє «згода, мир» Пі, зла́дити «підготувати» О. злади́тися «взятися до чогось» О, нала́д «відповідно, згідно, подібно» Ж, нала́дка, нала́дчик, нала́дити, не́лад, нела́дний, невла́д, недола́дний, недоладу́ «не так, як слід; не до речі», непола́дка, обла́да «обладнання», обла́днання, обладу́нок «спорядження», обла́джувати, обладна́ти, обла́дува́ти «обладнати, спорядити», пере́ла́д (у виразі: нема ні ладу, ж ладі) «ні ладу, ні складу») СУМ, Г, перенала́дка, по́лад «лад, порядок», при́лад «витвір, продукт» Нед, прила́дка, прила́дник «той, хто остаточно обробляє» Нед, прила́ддя, при́ладний «який уміє підлеститися, вкрадливий», ро́злад, розла́ддя, ула́д «до речі, влучно»;— рос. білор. лад, пол. в.-луж. ład, чеськ. словац. lad (заст.);— псл. (пн.) psl. ladъ «порядок; згода; заручини», psl. lada «тс.»; можливо, віддієслівне утворення від psl. laditi «домовлятися, ладити» (Sławski IV 416—417; Machek ESJČ 317; Vaillant Gr. comp. I 302); пов'язується з psl. lagoda «порядок»;— вважається також (ЭССЯ 14, 10—12) утвореним з приставки займенникового походження lа- (<*(о)lō-, Пор. укр. ло́ни «минулого року») і кореня праіндоєвр. d- (*dhē- «ставити»).— Фасмер ІІ 447; Преобр. І 428—429; Brückner 305; Ноlub— Lyer 278; Holub—Кор. 198; Schuster-Šewc 758; Zubatý St. a čl. I 2, 102; БЕР III 272—273; Младенов 268; Němec Slawіa 48/2—3, 120—123; Bern. I 683; Mikl. EW 159— Пор. ла́года, Ла́да¹.
Переклад
[ред.]Див. обладнувати | |
Джерела
[ред.]- Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5
- Українська мова
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Доконаний вид
- Перехідні дієслова
- Дієслова, дієвідміна 1b
- Українські слова з префіксом об-
- Українські слова з суфіксом -н
- Українські слова з суфіксом -а
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s-s-f
- Озвучені на Вікісховищі
- Слова з 9 букв/uk
- Дієслова каузації зміни/uk