лад

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. стан, коли де-небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; порядок у чомусь або де-небудь; протилежне - безладдя ◆ Приводити до ладу. Вибувати з ладу. Ставати до ладу.
  2. стан, коли все робиться, виконується як слід, відповідно до певних вимог, правил і т. ін.; упорядкованість
    1. злагодженість, узгодженість у діях; організованість
    2. згода, злагода в стосунках, взаєминах і т. ін.
    3. у знач. присл. — ладом. зрозуміло, ясно, не заплутано ◆ Давати лад (кому, чому). Іти на лад. [Не] до ладу (кому і без додатка)
  3. перев. з прийм. "в" ("у") та означ. певним чином зумовлене розташування, розміщення кого-, чого-небудь; порядок (у 7 знач.)
  4. з прийм. на та означ. спосіб, зразок, манера ◆ На всі лади. На один лад. На свій лад.
  5. з означ. система суспільного, державного укладу ◆ Феодальний лад.
  6. з означ. і чого, лінгв. будова, структура (про мову)
  7. з означ., муз. спосіб побудови звукоряду, розташування звуків; тональність музичного твору
  8. Шаблон:тільки мн., муз. поперечні поділки на грифі щипкових струнних інструментів
    1. клавіші гармонії, баяна, акордеона та духових інструментів ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]