зумовлювати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я зумо́влюю зумо́влював зумо́влюватиму  —
Ти зумо́влюєш зумо́влював
зумо́влювала
зумо́влюватимеш зумо́влюй
Він
Вона
Воно
зумо́влює зумо́влював
зумо́влювала
зумо́влювало
зумо́влюватиме  —
Ми зумо́влюєм(о) зумо́влювали зумо́влюватимем(о) зумо́влюймо
Ви зумо́влюєте зумо́влювали зумо́влюйте
Вони зумо́влюють зумо́влювали зумо́влюватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. зумо́влюючи
Дієприсл. мин. ч. зумо́влювавши
Безособова форма зумо́влювано

зумовлювати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — зумовити.

Префікс: з-; корінь: -умов-; суфікси: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. бути причиною чого-небудь, викликати щось; спричиняти. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. будучи умовою існування або формування чого-небудь, визначати його якість, характер, специфіку. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]