огудниця
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | огу́дниця | огу́дниці |
| Р. | огу́дниці | огу́дниць |
| Д. | огу́дниці | огу́дницям |
| З. | огу́дницю | огу́дниць |
| Ор. | огу́дницею | огу́дницями |
| М. | огу́дниці | огу́дницях |
| Кл. | огу́дницю | огу́дниці |
о-гу́д-ни-ця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Корінь: -огуд-; суфікс: -ниц; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- та, хто гудить, ганить кого-, що-небудь. [≈ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |