огірочник

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. огіро́чник огіро́чники
Р. огіро́чника огіро́чників
Д. огіро́чнику
огіро́чникові 		огіро́чникам
З. огіро́чник огіро́чники
Ор. огіро́чником огіро́чниками
М. на/в огіро́чнику на/в огіро́чниках
Кл. огіро́чнике* огіро́чники*

о-гі-ро́ч-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -огіроч-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

[1]

Значення[ред.]

  1. бот. однорічна трава, листя якої має запах свіжих огірків. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. юшка, зварена з солоними огірками. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ↑ Borago officinalis
  2. ↑ ?

Антоніми

  1. ↑ ?
  2. ↑ ?

Гіпероніми

  1. ↑ трава
  2. ↑ юшка, зупа

Гіпоніми

  1. ↑ ?
  2. ↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=огірочник&oldid=471881