огірочник

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	огіро́чник	огіро́чники
Р.	огіро́чника	огіро́чників
Д.	огіро́чнику огіро́чникові	огіро́чникам
З.	огіро́чник	огіро́чники
Ор.	огіро́чником	огіро́чниками
М.	на/в огіро́чнику	на/в огіро́чниках
Кл.	огіро́чнике*	огіро́чники*

о-гі-ро́ч-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -огіроч-; суфікс: -ник.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

[1].

Значення

1. бот. однорічна трава, листя якої має запах свіжих огірків. ◆ немає прикладів застосування.
2. юшка, зварена з солоними огірками. ◆ немає прикладів застосування.

Етимологія

Від ??

Джерела

• Словник УЛІФ: огірочник
• Словник УЛІФ: огірочник