озвірілість

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. озвірі́лість  —
Р. озвірі́лості  —
Д. озвірі́лості  —
З. озвірі́лість  —
Ор. озвірі́лістю  —
М. озвірі́лості  —
Кл. озвірі́лосте*  —

о·зві-рі́-лість

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.


Префікс: о-; корінь: -звір-; суфікси: -іл-ість.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. стан за знач. прикм. озвірілий. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від прикм. озвірілий, далі від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]