озвірілість
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | озвірі́лість | — |
| Р. | озвірі́лості | — |
| Д. | озвірі́лості | — |
| З. | озвірі́лість | — |
| Ор. | озвірі́лістю | — |
| М. | озвірі́лості | — |
| Кл. | озвірі́лосте* | — |
о·зві-рі́-лість
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- стан за знач. озвірілий. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від прикм. озвірілий, далі від ??
Переклад[ред.]
|
|