олівець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | оліве́ць | олівці́ |
Р. | олівця́ | олівці́в |
Д. | олівце́ві олівцю́ |
олівця́м |
З. | оліве́ць | олівці́ |
Ор. | олівце́м | олівця́ми |
М. | олівці́ олівця́ |
олівця́х |
Кл. | олівцю́* | олівці́* |
о-лі-ве́ць
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -олів-; суфікс: -ець.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- тоненька паличка графіту або сухої фарби у дерев'яній оправі, якою пишуть, креслять, малюють. немає прикладів застосування. ◆
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Варіант походження: від слова "оливо" — одна з назв свинця (м'який метал, який залишає чорний слід при терті об папір; чорне олово).
Ярошинська Євгенія Іванівна - Вірна Любов (1887 рік) "…я взяла оловце і стала писати…"
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|