орач
Див. також Орач. |
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | о́рач | орачі́ |
Р. | орача́ | орачі́в |
Д. | ораче́ві орачу́ |
орача́м |
З. | орача́ | орачі́в |
Ор. | ораче́м | орача́ми |
М. | ораче́ві орачу́ орачі́ |
орача́х |
Кл. | орачу́ | орачі́ |
о́·рач
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка). Корінь: -орач-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈɔrɐt͡ʃ] (одн.), [ɔrɐˈt͡ʃʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- той, хто оре землю. ◆ скіфи-орачі
- рідк. той, хто обробляє землю; хлібороб ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
- —
- хлібороб
Антоніми[ред.]
- конверсив різник
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
той, хто оре землю | |
той, хто обробляє землю | |