орфоепія
Перевірена версія
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | орфое́пія | — |
| Р. | орфое́пії | — |
| Д. | орфое́пії | — |
| З. | орфое́пію | — |
| Ор. | орфое́пією | — |
| М. | орфое́пії | — |
| Кл. | орфое́піє* | — |
ор-фо-е́-пі-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -орфоеп-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова
[ред.]- МФА: [ɔrfɔˈɛpʲijɐ]
прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- це розділ мовознавчої науки, що вивчає сукупність правил про літературну вимову [≈ 1][▲ 1]
- система загальноприйнятих правил літературної вимови будь-якої мови [≈ 2]
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- ↑ мовознавство, лінвістика
- ↑ ?
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від гр. ορθος — правильний і επος — мова, мовлення
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |
| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: орфоепія
- Великий тлумачний словник сучасної української мови. Видавництво «Перун», 2005.