острог
|
Див. також Острог. |
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | остро́г | остро́ги |
| Р. | остро́гу | остро́гів |
| Д. | остро́гові остро́гу |
остро́гам |
| З. | остро́г | остро́ги |
| Ор. | остро́гом | остро́гами |
| М. | остро́зі | остро́гах |
| Кл. | остро́гу* | остро́ги* |
ост-ро́г
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -острог-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ɔˈstrɔɦ] (одн.), [ɔˈstrɔɦe] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що в’язниця. [▲ 1] ◆ Севастян кинув чоботи й собі плакати почав. —Куди пішли?… До Сибіру ?… Мене шукати?… —Нї, Гарасиме! Оксана з дитиною пішла десь блукати; вона покрилась, а Петро… —А. Петро?! —перебив її Гарасим. — До острогу пішов… За конї… прокрав ся Школиченко М., «Між народ» Джерело — commons:Часопис_Зоря._1894._14.pdf. ◆ Ради пройдисвіта, ланця, що, може, де в острозі сидить, може, умер або в москалі завербовався!… Котляревський, «Наталка Полтавка»
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |