Див. також Острог.

Українська

ост-ро́г

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -острог-.

те ж саме, що в’язниця. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Севастян кинув чоботи й собі плакати почав. —Куди пішли?… До Сибіру ?… Мене шукати?… —Нї, Гарасиме! Оксана з дитиною пішла десь блукати; вона покрилась, а Петро… —А. Петро?! —перебив її Гарасим. — До острогу пішов… За конї… прокрав ся Школиченко М., «Між народ» Джерело — commons:Часопис_Зоря._1894._14.pdf. ◆ Ради пройдисвіта, ланця, що, може, де в острозі сидить, може, умер або в москалі завербовався!… Котляревський, «Наталка Полтавка»

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Білоруська_be: вастрог ^(be) чол. Польська_pl: więzienie ^(pl) сер., ciupa ^(pl) жін., змп ciupka ^(pl) жін.