перемінник

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. перемі́нник перемі́нники
Р. перемі́нника перемі́нників
Д. перемі́нникові
перемі́ннику
перемі́нникам
З. перемі́нника перемі́нників
Ор. перемі́нником перемі́нниками
М. перемі́нникові, перемі́ннику перемі́нниках
Кл. у перемі́нники

пе-ре-мі́н-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: пере-; корінь: -мін-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. військ. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Ми, кадровики, що користуємось живим зв'язком з перемінниками — громадянами Радянського села, повинні свій І досвід в галузі фізкультури передать їм. Джерело — https://libraria.ua/numbers/1126/87913/?PageNumber=3&ArticleId=3276216&Search=%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%B9%20%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80. ◆ Як розповідав червоноармієць-перемінник 21-го полку 7-ї стрілецької дивізії, один із працівників що проводив колективізацію у нього в селі, заявив: «По коліна будемо ходити в крові , а свої плани колективізації виконаємо».

Синоніми

  1. ?

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Вжито М. Михаєвичем як зазначає Гаврилюк Н. у «Словотворчість поетів-неокласиків у контексті поетичного мовлення 20-30-х років ХХ століття»

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]