перемінник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	перемі́нник	перемі́нники
Р.	перемі́нника	перемі́нників
Д.	перемі́нникові перемі́ннику	перемі́нникам
З.	перемі́нника	перемі́нників
Ор.	перемі́нником	перемі́нниками
М.	перемі́нникові, перемі́ннику	перемі́нниках
Кл.	у	перемі́нники

пе-ре-мі́н-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: пере-; корінь: -мін-; суфікс: -ник.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. військ. ◆ Ми, кадровики, що користуємось живим зв'язком з перемінниками — громадянами Радянського села, повинні свій І досвід в галузі фізкультури передать їм. Джерело — https://libraria.ua/numbers/1126/87913/?PageNumber=3&ArticleId=3276216&Search=%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%B9%20%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80. ◆ Як розповідав червоноармієць-перемінник 21-го полку 7-ї стрілецької дивізії, один із працівників що проводив колективізацію у нього в селі, заявив: «По коліна будемо ходити в крові , а свої плани колективізації виконаємо».

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Вжито М. Михаєвичем як зазначає Гаврилюк Н. у «Словотворчість поетів-неокласиків у контексті поетичного мовлення 20-30-х років ХХ століття»

Переклад

Список перекладів
Польськаpl: zamiennik (pl) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: перемінник