Українська

пле́-со

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -плес-; закінчення: -о.

спокійна, чиста поверхня води. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Потягло вологою, запахло камишами й кугою, за поперечною лісосмугою блиснуло плесо ставка чи річки. О. Сизоненко
відносно широка, зі спокійною течією ділянка річки між двома перекатами, закрутами; вільна від заростей, відносно глибока спокійна ділянка якої-небудь водойми. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Зелені Карпати — гірська маківка України. Край цілющого повітря, чистих плес, неповторної флори і фауни, який приваблює, манить загадковістю.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: плёс чол.; плёсо сер. (застар.)

Словник УЛІФ: плесо
Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубчінського.
Український лінгвістичний портал