пов'язувати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я пов'я́зую пов'я́зував пов'я́зуватиму  —
Ти пов'я́зуєш пов'я́зував
пов'я́зувала
пов'я́зуватимеш пов'я́зуй
Він
Вона
Воно
пов'я́зує пов'я́зував
пов'я́зувала
пов'я́зувало
пов'я́зуватиме  —
Ми пов'я́зуєм(о) пов'я́зували пов'я́зуватимем(о) пов'я́зуймо
Ви пов'я́зуєте пов'я́зували пов'я́зуйте
Вони пов'я́зують пов'я́зували пов'я́зуватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. пов'я́зуючи
Дієприсл. мин. ч. пов'я́зувавши
Безособова форма пов'я́зано

пов'язувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -по-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. обмотувати чим-небудь, зв'язуючи кінці; перев'язувати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Ніжно, мов сестра,… рану пов'язала [дівчина бійцеві].
  2. надівати (хустку, краватку і т. ін.), зав'язуючи кінці. ◆ Загнибіда.. пов'язав шию шовковим платком. Панас Мирний, «III», 1954 р. ◆ Вона… навіть хустку пов'язала по-новому. Г. М. Тютюнник, «Вир», 1964 р.
  3. закріплювати, зав'язувати. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Хустку білу, що сповза, Поправля [матінка], пов'язує. Степан Олійник, «Вибр.», 1959 р. ◆ Усіх обійде [Марія]. Одному тугіше бинт пов'яже…, а тому привітне слово скаже. Іван Гончаренко, «Вибр.», 1959 р.
  4. в обряді сватання: перев'язувати сватів через плече рушником на знак згоди. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ — Благослови діток, нехай Маруся нас пов'яже. Г. Ф. Квітка-Основ'яненко, «II», 1956 р. ◆ [Петро:] В той же день сватам рушники пов'язати встигла [Орина]. Вадим Собко, «П'єси», 1958 р.

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Див. в'язати

Переклад[ред.]

обмотувати чим-небудь, зв'язуючи кінці; перев'язувати
надівати (хустку, краватку і т. ін.), зав'язуючи кінці
закріплювати, зав'язувати
перев'язувати сватів через плече рушником на знак згоди

Джерела[ред.]