Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	{{{основа1}}}у́	поя́в пояла́	пойму́	—
Ти	{{{основа1}}}е́ш	поя́в пояла́	пойме́ш	пойми́
Він Вона Воно	поя́е́	поя́в пояла́ пояло́	пойме́	—
Ми	{{{основа1}}}е́м	пояли́	пойме́м( -емо́)	поймі́м(о)
Ви	{{{основа1}}}е́те	пояли́		поймі́ть
Вони	поя́у́ть	пояли́	пойму́ть	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма	—

по-я́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 14b.

Префікс: по-; корінь: -я-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

МФА: [pɔˈjɑte]
УФ: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

арх., істор. узяти, забрати в полон, у неволю. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
поняти ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від по- + яти, далі від праслов'янської форми *jьmǫ : jęti, від котрої також виникли д.-руське, ст.-слов. имѣти, имамь, а также възѩти, възьмѫ. Відси взяти, зняти, изъять й решту префіксових дієслів на -няти/-яти (-ємлю). Пор. лит. im̃ti, imù, ėmiaũ «брать», лат. еmō, ēmī, ēmptum, -еrе «брать».

Переклад[ред.]

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)

Список перекладів

Джерела[ред.]

[1] полонити, поневолити

[5] ?

[2] ?

[6] ?

[3] узяти, забрати

[7] ?

[4] ?

[8] ?

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]

[≈ 2]

[≠ 2]

[▲ 2]

[▼ 2]

Українська[ред.]