яти
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | я́м | я́в | я́стиму | — |
| Ти | я́си́ | я́в я́ла | я́стимеш | я́ж |
| Він Вона Воно |
я́сть | я́в я́ла я́ло | я́стиме | — |
| Ми | я́мо́ | я́ли | я́стимем(о) | я́жмо |
| Ви | я́сте́ | я́ли | я́жте | |
| Вони | я́дя́ть | я́ли | я́стимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | я́дячи́ | |||
| Дієприсл. мин. ч. | я́вши | |||
| Безособова форма | — | |||
я́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — ^b.
Корінь: -я-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈjɑte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- здійснювати статевий акт. ◆ Лежить собі старий піп — / Де йому вже яти, * / Але його попадя / Давай зачіпати (Степан Руданський, «Свята сім'я»).
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від укр. я́ти ‘брати, взяти’, далі від *etì, далі праслов'янської форми *jьmǫ : jęti, від котрої також виникли д.-руське, ст.-слов. имѣти, имамь, а также възѩти, възьмѫ. Відси взяти, зняти, изъять й решту префіксових дієслів на -няти/-яти (-ємлю). Пор. лит. im̃ti, imù, ėmiaũ «брать», лат. еmō, ēmī, ēmptum, -еrе «брать».
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |