правопорушник

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. правопору́шник правопору́шники
Р. правопору́шника правопору́шників
Д. правопору́шникові
правопору́шнику
правопору́шникам
З. правопору́шника правопору́шників
Ор. правопору́шником правопору́шниками
М. правопору́шникові, правопору́шнику правопору́шниках
Кл. правопору́шнику правопору́шники

пра-во-по-ру́ш-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -прав-; інтерфікс: -о-; префікс: по-; корінь: -руш-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. юр. особа, що порушує норми поведінки, встановлені законами чи іншими нормативними актами. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]