Українська

відмінок	однина	множина
Н.	правопору́шник	правопору́шники
Р.	правопору́шника	правопору́шників
Д.	правопору́шникові правопору́шнику	правопору́шникам
З.	правопору́шника	правопору́шників
Ор.	правопору́шником	правопору́шниками
М.	правопору́шникові, правопору́шнику	правопору́шниках
Кл.	правопору́шнику	правопору́шники

пра-во-по-ру́ш-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -прав-; інтерфікс: -о-; префікс: по-; корінь: -руш-; суфікс: -ник.

юр. особа, що порушує норми поведінки, встановлені законами чи іншими нормативними актами. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: правопорушничок ін. іменники: правопорушниця, правопорушення прикметники: правопорушницький

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: правонарушитель