закон

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	зако́н	зако́ни
Р.	зако́ну	зако́нів
Д.	зако́нові зако́ну	зако́нам
З.	зако́н	зако́ни
Ор.	зако́ном	зако́нами
М.	на/у зако́ну	на/у зако́нах
Кл.	зако́ну*	зако́ни*

за-ко́н

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.

Корінь: -закон-.

Вимова

• МФА : [zɐˈkɔn] (одн.), [zɐˈkɔne] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. встановлене найвищим органом державної влади загальнообов'язкове правило, яке має найвищу юридичну силу ◆ немає прикладів застосування.
2. сукупність таких загальнообов'язкових правил та державних постанов, що визначають суспільні відносини людей; втілення найвищої влади в суспільстві ◆ немає прикладів застосування.
3. те, що сприймається як незаперечне розпорядження, веління, обов'язкове для неухильного виконання ◆ немає прикладів застосування.
4. загальноприйняте, усталене правило співжиття, норма поведінки ◆ немає прикладів застосування.
5. основні правила в якій-небудь ділянці людської діяльності, що випливають із самої суті справи ◆ немає прикладів застосування.
6. об'єктивно існуючий, постійний і необхідний взаємозв'язок між предметами, явищами або процесами, що випливає з їх внутрішньої природи, сутності; закономірність ◆ немає прикладів застосування.
7. основне положення якої-небудь науки, що відбиває причинно-наслідковий зв'язок між явищами, характеризує перебіг певних процесів у природі або суспільстві ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —
6. —
7. —

Антоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —
6. —
7. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

встановлене найвищим органом державної влади загальнообов'язкове правило
Англійськаen: law (en) Російськаru: закон чол.

сукупність таких загальнообов'язкових правил та державних постанов
Англійськаen: legislation (en)

те, що сприймається як незаперечне розпорядження, веління
Англійськаen: order (en), decree (en), injunction (en), behest (en)

загальноприйняте, усталене правило співжиття, норма поведінки
Англійськаen: rule (en)

основні правила в якій-небудь ділянці людської діяльності
Англійськаen: principle(s) (en)

об'єктивно існуючий, постійний і необхідний взаємозв'язок між предметами, явищами або процесами
Англійськаen: law (en)

основне положення якої-небудь науки, що відбиває причинно-наслідковий зв'язок між явищами
Німецькаde: Regel (de) сер., -s, -n

Джерела

• Словник УЛІФ: закон

Білоруська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	зако́н	зако́ны
Р.	зако́на	зако́наў
Д.	зако́ну	зако́нам
З.	зако́н	зако́ны
О.	зако́нам	зако́намі
М.	зако́не
Пр.	{{{prp-sg}}}	-

за-ко́н

іменник, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. закон (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	зако́н	зако́ны
Р.	зако́на	зако́нов
Д.	зако́ну	зако́нам
З.	зако́н	зако́ны
О.	зако́ном	зако́нами
П.	зако́не	зако́нах

за-ко́н

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -закон-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. закон (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Сербська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	закон	закони
Р.	закона	закона
Д.	закону	законима
З.	закон	законе
О.	законом	законима
М.	закону	законима
Кл.	законe	закони

за-кон

Іменник, чоловічий рід.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. закон (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??