прерогатива

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. прерогати́ва прерогати́ви
Р. прерогати́ви прерогати́в
Д. прерогати́ві прерогати́вам
З. прерогати́ву прерогати́ви
Ор. прерогати́вою прерогати́вами
М. прерогати́ві прерогати́вах
Кл. прерогати́во* прерогати́ви*

пре-ро-га-ти́в-а

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -прерогатив-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. виключне право, перевага, що належить найчастіше якомусь державному органу чи службовій особі. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ?

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

пре-ро-га-ти́-ва

Іменник жіночого роду.

Корінь: -прерогатив-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. прерогатива (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]


Етимологія[ред.]

Від ?