прерогатива

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	прерогати́ва	прерогати́ви
Р.	прерогати́ви	прерогати́в
Д.	прерогати́ві	прерогати́вам
З.	прерогати́ву	прерогати́ви
Ор.	прерогати́вою	прерогати́вами
М.	прерогати́ві	прерогати́вах
Кл.	прерогати́во*	прерогати́ви*

пре-ро-га-ти́в-а

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -прерогатив-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [prerɔɦɐˈtɪu̯ɐ] (одн.), [prerɔɦɐˈtɪu̯e] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. книжн. виключне право, перевага, що належить найчастіше якомусь державному органу чи службовій особі. ◆ Ті домагання, які поставив Романчук, то бог зна, які прерогативи з них вийдуть для русинів. Леся Українка, V, 1956 ◆ — Ніхто ваших прерогатив не віднімає… — А це що за слово? — Ну, прав, прав… Спиридон Добровольський, Тече річка…, 1961

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: прерогати́вний

Етимологія

Від лат. praerogativa — переважне право.

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: prerogative (en) Російськаru: прерогатива (ru) жін.

Джерела

• Словник УЛІФ: прерогатива

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	прерогати́ва	прерогати́вы
Р.	прерогати́вы	прерогати́в
Д.	прерогати́ве	прерогати́вам
З.	прерогати́ву	прерогати́вы
О.	прерогати́вой прерогати́вою	прерогати́вами
П.	прерогати́ве	прерогати́вах

пре-ро-га-ти́-ва

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -прерогатив-; закінчення: -а.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. прерогатива (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість