Українська

пре-ди-ка́т

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -предикат-.

лог. один із двох термінів судження, в якому щось говориться про предмет судження (суб'єкт). ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Крім того, клас предикатів становлять прикметники, числівники та прислівники.
лінгв. те ж саме, що присудок. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
те ж саме, що властивість. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- відношення, тобто властивість декількох предметів. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: предикатема, предикатність

Від ??

Список перекладів
Англійська_en: enpredicate ^(en)

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів