людина, що набридає настирливими залицяннями. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.
іхт. морська риба з веретеноподібним тілом і присоскою на голові, за допомогою якої вона прикріплюється, прилипає до інших риб або днища суден і пасивно переміщується на значні відстані. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5]◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Від укр.чіпати «торкатися; турбувати; звертати увагу на щось; стосуватися когось (чогось)» і вчіпа́ти (як продовження давнішого h), очевидно, пізнішого походження; споріднене (радше типологічно, ніж генетично) з лат.аріō «беру», д.-грец.ϰάπτω «хапаю, ковтаю»; разом із psl.čapati, укр.ча́пати і далі з capati, укр.ця́пати, найвірогідніше, є експресивним словом звуконаслідувального походження (ЭССЯ 3, 171–172; 4, 17–18); psl.čěpati «хапати; торкатися; зачіпати; згинати»; рос.чепа́ть «чiпляти; чіпати», білор.чапа́ць «торкатися; зачіпати, турбувати», заст. пол.czepiać «чіпляти», czepiać się «чіплятися, хапатися», чеськ.čepit «бити», болг.че́пя «ламаю», мак.чепка «порпається» (про курку), сербохорв.че́пнути «наступити ногою»
прослухати вимову?, файл