пробудок
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | пробу́док | — |
Р. | пробу́дку | — |
Д. | пробу́дкові пробу́дку |
— |
З. | пробу́док | — |
Ор. | пробу́дком | — |
М. | пробу́дкі | — |
Кл. | пробу́дку* | — |
про-бу́-док
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Префікс: про-; корінь: -буд-; суфікс: -ок.
Вимова
[ред.]- МФА: [proˈbudɔk]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- те ж саме, що пробудження. [≠ 1][▲ 1] ◆ Любив і Петренко перший весїнний про́будок, він йому подобав ся навіть більше, нїж справжнїй весїнний ро́зпал. Школиченко М., «Між народ» Джерело — commons:Часопис_Зоря._1894._14.pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від будити «переривати сон; [боронувати перед сівбою) зорану землю]» (¹), буди́льник, збу́джувати, збу́дник, збу́джувальний, збу́дливий, збу́дний, обу́да «пробудження», збу́дження Ж, побу́дка, побу́дник, побу́дливий, пробужа́ти, npoбуд «пробудження» Ж, пробу́док «тс.» Ж; — рос. будить, білор. будзіць, др. будити, пол. budzić, чеськ. budíiti, словац. budiť, в.-луж. budźić, н.-луж. buziś, полаб. våzbäudet «будити, збуджувати», болг. будя, мак. буди, сербохорв. бу́дити, словен. budíti, стсл. боудити; — psl. buditi, мабуть, каузатив від bъděti (nop. рос. бдеть, др. бъдѣти, чеськ. bdítі, словац. bdieť, болг. бдя, мак. бди, сербохорв. bdjȅti, словен. bdéti стсл. бъдѣти; — споріднене з лит. baudžiù, baũsti «примушувати, спонукати; карати», báudintі «заохочувати, спонукати», pasibaudýti «підніматися, вирушати (в дорогу)», лат. bauslis «заповідь», прус. etbaudints «збуджений, бадьорий», budē «пильнує, наглядає», санскр. bódhati «тс.; прокидається», bodháyatі «будить, повчає», ав.baoбауеiti «вчить», Ьаобаitē «пильнує, наглядає», осет. æmbūdyn «чути; нюхати; відчувати» (Пор. ірл. baud «відчувати»), гр. πεύθομαι «пізнаю», готська anabiudan «наказувати», дав.-англ. bēodan «сповіщати, пропонувати», н.-нім. bieten пропонувати, надавати, gebieten «наказувати, веліти»; праіндоєвр. 'bheudh- «не спати, пильнувати, охороняти, слідкувати, чекати, підстерігати»,— Шанский ЭСРЯ І 2, 211; Фасмер І 230; Преобр. І 21; Горяев 31; Sławski І 48; Brückner 47; Machek ESJČ 74—75; БЕР I 86—87; Skok I 127—128; ЗССЯ 3, 76- 77; Sł. prasł. I 434; Sadn.— Aitz. VWb. I 349—354; Bern. I 96—97; Toпоров I 258—259; Trautmann 32—33; Kluge—Mitzka 75; Uhlenbeck 102; Абаев ИЭСОЯ I 140; Mühl.— Endz. 1267; Mayrhofer II 449—450; Pokorny 150—151.— Пор. блюсти́.
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Чергування голосних
- Singularia tantum/uk
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3*a
- Українські слова з префіксом про-
- Українські слова з суфіксом -ок
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s
- Слова з 8 букв/uk
- Дія/uk
- Пробудження/uk