провинниця

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	прови́нниця	прови́нниці
Р.	прови́нниці	прови́нниць
Д.	прови́нниці	прови́нницям
З.	прови́нницю	прови́нниць
Ор.	прови́нницею	прови́нницями
М.	прови́нниці	прови́нницях
Кл.	прови́нницю	прови́нниці

про-ви́нн-иц-я

Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.

Префікс: про-; корінь: -вин-; суфікс: -ниц; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. та, що вчинив що-небудь погане, скоїв злочин, провинився у чомусь. ◆ немає прикладів застосування.
   • чого та, що є причиною чого-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
2. боржниця. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: провинник, провина прикметники: провинний дієслова: провинити

Етимологія

Від ??

Переклад

та, що вчинив що-небудь погане, скоїв злочин, провинився у чомусь
Англійськаen: guilty person, culprit, delinquent

та, що є причиною чого-небудь

боржниця

Джерела

• Словник УЛІФ: провинниця