Українська

про-ви́нн-иц-я

Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.

Префікс: про-; корінь: -вин-; суфікс: -ниц; закінчення: -я.

та, що вчинив що-небудь погане, скоїв злочин, провинився у чомусь. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- чого та, що є причиною чого-небудь. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
боржниця. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: провинник, провина прикметники: провинний дієслова: провинити

Від ??

та, що вчинив що-небудь погане, скоїв злочин, провинився у чомусь
Англійська_en: guilty person, culprit, delinquent

та, що є причиною чого-небудь

боржниця