Перейти до вмісту

пропасниця

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. пропа́сниця пропа́сниці
Р. пропа́сниці пропа́сниць
Д. пропа́сниці пропа́сницям
З. пропа́сницю пропа́сниці
Ор. пропа́сницею пропа́сницями
М. пропа́сниці пропа́сницях
Кл. пропа́снице* пропа́сниці*

про-па́с-ни-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -пропас-; суфікс: -ниц; закінчення: .

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. стан організму, що характеризується високою температурою (>38 °C[1]) при проведенні термометрії ртутним термометром[2] у пахвовій ділянці, але відрізняється від гіпертермії принципово іншим механізмом розвитку. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Енциклопедичний коментар

[ред.]

З погляду сучасної української мови — термін «Лихома́нка» не можна використовувати у професійній медичній термінології[3]. В медицині доцільно використовувати термін «Гаря́чка»[4][5][6][7]

Переклад

[ред.]
Список перекладів


Джерела

[ред.]
  1. Підвищення температури 38,0 °C називають субфебрилітетом. ВООЗ вважає, що підвищена температура тіла при вимірюванні ртутним термометром має бути >37,2 °C.
  2. ВООЗ поставила за мету повну заборону скляних ртутних термометрів до 2020 року, зважуючи на високу токсичність ртуті, погані можливості її знешкодження (демеркуризації) при витоку внаслідок розбиття скла.
  3. Святослав Караванський. Пошук Українського слова або Боротьба за Національне «Я» (Науково-популярні бесіди на мовні теми з додатком словничків-рятівничків від моди та мавпування). ЧАСТИНА ІІ. НА ПОХИЛЕ ДЕРЕВО КОЗИ СКАЧУТЬ [1]
  4. Я. Ю. Вакалюк. З ІСТОРІЇ НАРОДНОЇ МЕДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ. [2]
  5. МЕДИЧНИЙ Латинсько-Український Словник. Д-р.мед. М. Галин Вид. «Спілки Українських Лікарів в Чехо-Словаччині» під ред. проф. д-ра мед. Б.І Матюшенка і д-ра В. Наливайка. Прага, 1926 р.
  6. УАН — Інститут Мовознавства. СЛОВНИК МЕДИЧНОї ТЕРМПЮЛОГІЇ І. М. Кириченко, Ст. Василевський, О. Ізюмова Держ. Мед. В-во. Київ, 1936 р.
  7. М. Ф. КНІПОВИЧ. Словник медичноІ термнології ЛАТИНСЬКО-УКРAЇHCЬKO-РОСІЙСЬКИЙ. 20000 слів. ДЕРЖАВНЕ МЕДИЧНЕ ВИДАВНИЦТВО УРСР. КИЇВ 1948 р.