проходити
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | прохо́джу | прохо́див | прохо́дитиму | — |
| Ти | прохо́диш | прохо́див прохо́дила | прохо́дитимеш | прохо́дь |
| Він Вона Воно |
прохо́дить | прохо́див прохо́дила прохо́дило | прохо́дитиме | — |
| Ми | прохо́дим(о) | прохо́дили | прохо́дитимем(о) | прохо́дьмо |
| Ви | прохо́дите | прохо́дили | прохо́дьте | |
| Вони | прохо́дять | прохо́дили | прохо́дитимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | ||||
| Дієприсл. мин. ч. | прохо́дивши | |||
| Безособова форма | ||||
про-хо-ди-ти
Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, друга дієвідміна (тип дієвідміни 4a). Відповідне дієслово доконаного виду — пройти.
Префікс: про-; корінь: -ход-; суфікс: -и-; закінчення: -ти
Вимова
[ред.]- МФА: [prɔ'xɔdɪtɪ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- йти, пересуватися кроками. ◆ Коридором санаторію проходить лікарка з старенькою вже медсестрою. А. В. Головко
- ідучи, минати кого-, що-небудь [≈ 2] ◆ Я щодня проходжу повз самотній, закинутий сад. М. М. Коцюбинський
- йти, минати, певним чином протікати (про час, період, пору року). [≈ 3] ◆ Проходили тижні, складались у місяці. Юрій Яновський
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ?
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |