псувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	псую́	псува́в	псува́тиму	—
Ти	псує́ш	псува́в псува́ла	псува́тимеш	{{{3}}}й
Він Вона Воно	псує́	псува́в псува́ла псува́ло	псува́тиме	—
Ми	псує́м (-ємо)	псува́ли	псува́тимем(о)	{{{3}}}ймо
Ви	псуєте	псува́ли		{{{3}}}йте
Вони	псують	псува́ли	псува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	псуючи́
Дієприсл. мин. ч.	[[{{{3}}}вши]]
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

псувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2b.

Корінь: -псув-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [psʊˈu̯ɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. робити непридатним для користування, вживання, споживання і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
2. різко порушувати нормальний стан, порядок, нормальну форму чого-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
3. завдавати шкоди здоров'ю, нервовій системі, пошкоджувати зір, зуби і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
4. робити неприємним, поганим. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• псувати кров
• псувати нерви
• псувати обідню

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від пес, песеня́, пе́сик, песо́к «песик» Куз, песю́га, песю́ги «дрібні неїстівні гриби» ВеБ, песю́к «песеня» Нед, песя́, песяти́сько «песеня» Нед, псар, пса́рня, псаря́ «син псаря» Нед, псєнник «гицель», пси́на, пси́сько «пес» Нед, пси́ця «сука», псінки́ «неїстівні гриби», псо́та «злидні; погана погода; лайка», псо́тник «каверзник» Она, псю́га, псю́ка, псю́рка «(зоол.) кліщовоша, Trichodectes latus; (бот.) вид ранніх поганих слив; поганий гриб» Нед, псю́рник «псар», псюрникі́вна «дочка псаря» Бі, псю́рництво «полювання з псами» Бі, псю́рниця «дружина псаря; аматорка псів», псюрниче́нко «син псаря» Бі, псю́рня «псарня», пся́ка, псяр «псар», пся́рка «печериця, що росте на гної» Ме, пся́рник «псар Г; бешкетник Ме», псярня́ «псарня», псярня́ «бешкетники» (зб.) (Ме), пся́рство «мерзота» Нед, пся́тина, пся́чка «собаче лайно», песі́й «песячий» Нед, песце́вий «тс.» Куз, пе́сячий СУМ, Нед, пе́ський «песячий», пси́ний, псій «псячий», псо́вий «тс.» Нед, псо́тний «псячий; тлінний, згубний» Бі, псю́рницький «псарний» Бі, пся́чий, пси́ти «хворіти» (про худобину), псі́ти «жити убого (по-собачому); ледащіти О», псува́ти, псюрникува́ти «полювати з псами» Бі, псякува́ти «лаяти (як собаку)», [пся́чити, псьо́кати Нед, псьо́чити «тс.» Нед], зіпсуття́, зопсуття́, зопсі́ти «зіпсуватися», по́псув «псування» Куз, розпсо́титися «зіпсуватися морально», розпсьо́ти́тися «зійти ні на що» Нед; — рос. білор. пёс, др. пьсъ, пол. pies, чеськ. словац. pes, в.-луж. pos, н.-луж. pjas, полаб. ṕas, болг. мак. пес, сербохорв. па̑с, словен. pès, стсл. пьсъ; — psl. pьsъ; — загальноприйнятої етимології не має; здебільшого зіставляється (Ильинский РФВ 69, 13; 73, 286, AfSlPh 34, 11—12; Brückner 411; Mikl. EW 271; Schmidt KZ 25, 126—127; Prellwitz 253; Bartholomae 881) з лат. pecus «худоба, свійська тварина», pecu «тс.» (с. p.), санскр. páśu «худоба», авар. pasu- «тс.», готська faíhu «гроші», д.-в.-нім. fihu «худоба», гр. πέκος «шкура; вовна» як таке, що первісно означало «волохатий», або «сторож худоби»; зближується (Meillet Études 238) з лат. specio «дивлюся, спостерігаю», санскр. páśyati «дивиться, поглядає», авар. spasyeiti «вистежує», первісне значення «сторож (худоби)»; ряд дослідників (Schulze Кl. Schr. 125; Hujer LF 40, 302; Petersson BSI. Wortst. 33; AfSlPh 36, 140—141; Specht 121 — 122) пов'язує з санскр. piśáṅgaḥ «рудуватий, брунатнуватий», санскр. piśáḥ «лань», авар. paēsa «прокажений» (перв. «плямистий»), гр. ποικίλος «строкатий», psl. pьstrъ, укр. пестрий «тс.»; існує також припущення (Machek ESJČ 445; Kořínek LF 58, 427) про походження psl. pьsъ від вигуку ps-ps, яким підкликають псів. — Фасмер III 248; Черных II 25; Преобр. II 51—52; Holub—Lyer 370; Schuster-Sewč 1137—1138;Skok II 611—612; Критенко Вступ 546; Трубачёв ВСЯ II 40—41; Гамкрелидзе—Иванов 590.

Переклад

робити непридатним для користування, вживання, споживання і т. ін.
Англійськаen: spoil (en) Польськаpl: psuć (pl) Російськаru: портить (ru)

різко порушувати нормальний стан, порядок, нормальну форму чого-небудь
Польськаpl: psuć (pl)

завдавати шкоди здоров'ю, нервовій системі, пошкоджувати зір, зуби і т. ін.

робити неприємним, поганим
Польськаpl: psuć (pl)

Джерела

• Словник УЛІФ: псувати