пустельник
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | пусте́льник | пусте́льники |
| Р. | пусте́льника | пусте́льників |
| Д. | пусте́льникові пусте́льнику |
пусте́льникам |
| З. | пусте́льника | пусте́льників |
| Ор. | пусте́льником | пусте́льниками |
| М. | пусте́льникові, пусте́льнику | пусте́льниках |
| Кл. | пусте́льнике | пусте́льники |
пус-те́ль-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -пуст-; суфікси: -ель-ник.
Вимова
[ред.]- МФА : [pʊˈstɛlʲnek] (одн.), [pʊˈstɛlʲneke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- людина, яка з релігійних міркувань оселилася у відлюдному місці й відмовилася від спілкування з людьми. [≈ 1] ◆ Недалеко відсіля спасається пустельник; велику силу має він у господа — усякий гріх одмолить, хоч якого грішника на путь істинний наведе. Стороженко О. П.
- людина, яка живе самотньо, віддалено від людей, від їхніх турбот. ◆ Є на світі цім пустельний берег, // Там живе пустельникіз моїм ім'ям. Гурт "Піккардійська терція", «Пустельник»
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| Список перекладів | |