пустеля

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	пусте́ля	пусте́лі
Р.	пусте́лі	пусте́ль
Д.	пусте́лі	пусте́лям
З.	пусте́лю	пусте́лі
Ор.	пусте́лею	пусте́лями
М.	пусте́лі	пусте́лях
Кл.	пусте́ле*	пусте́лі*

пус-те́-ля

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -пуст-; суфікс: -ел; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [pʊˈstɛlʲɐ] (одн.), [pʊˈstɛlʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. великий (звич. посушливий) простір з бідною рослинністю або позбавлений рослинності; пустиня; (снігова) тундра ◆ Велика… площа в околиці Мемфіса; на заході вона переходить у справжню пустелю, піскувату, повиту сухим маревом, тремтячим від спеки. Леся Українка
2. перен. великий, безмежний простір чого-небудь, позбавлений ознак життя ◆ Тепер ми знову над морем і знову наші очі бродять по синій пустелі. М. М. Коцюбинський
3. відлюдне місце, ненаселена або малонаселена місцевість; безлюддя, порожнеча ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. пустиня; (снігова) тундра
2. —
3. безлюддя, порожнеча

Антоніми

1. —
2. —
3. —

Гіпероніми

1. —
2. —
3. —

Гіпоніми

1. —
2. —
3. —

Холоніми

1. —
2. —
3. —

Мероніми

1. —
2. —
3. —

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• зони пустель
• глас волаючого в пустелі

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: опустелювання, пустельник дієслова: опустелювати

Етимологія

Від ??

Переклад

великий (звич. посушливий) простір з бідною рослинністю або позбавлений рослинності
Англійськаen: desert (en) Російськаru: пустыня Французькаfr: désert

великий, безмежний простір чого-небудь, позбавлений ознак життя

відлюдне місце, ненаселена або малонаселена місцевість; безлюддя, порожнеча

Джерела

• Словник УЛІФ: пустеля
• Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.
• Український лінгвістичний портал