пустеля

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. пусте́ля пусте́лі
Р. пусте́лі пусте́л
Д. пусте́лі пусте́лям
З. пусте́лю пусте́лі
Ор. пусте́лею пусте́лями
М. пусте́лі пусте́лях
Кл. пусте́ле* пусте́лі*

пус-те́-ля

Іменник, жіночий рід (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -пуст-; суфікс: -ел; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. великий (звич. посушливий) простір з бідною рослинністю або позбавлений рослинності; пустиня; (снігова) тундра ◆ Велика… площа в околиці Мемфіса; на заході вона переходить у справжню пустелю, піскувату, повиту сухим маревом, тремтячим від спеки. Леся Українка
  2. перен. великий, безмежний простір чого-небудь, позбавлений ознак життя ◆ Тепер ми знову над морем і знову наші очі бродять по синій пустелі. Михайло Коцюбинський
  3. відлюдне місце, ненаселена або малонаселена місцевість; безлюддя, порожнеча ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. пустиня; (снігова) тундра
  2. безлюддя, порожнеча

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]


Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]