пустир

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. пусти́р пусти́рі
Р. пусти́ря пусти́рів
Д. пусти́рю
пусти́реві
пусти́рям
З. пусти́ря пусти́рі
Ор. пусти́рем пусти́рями
М. пусти́рі
пусти́рю
пусти́рях
Кл. пусти́рю пусти́рі

пус-ти́р

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -пустир-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. незабудоване, запущене місце. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Цю рослину можна назвати бур’яном, бо ареал її розповсюдження — пустирі, узбіччя доріг, місця зростання баштанних культур, долини річок, озер та інших водойм.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]