Перейти до вмісту

пустир

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. пусти́р пустирі́
Р. пустирю́ пустирі́в
Д. пустирю́
пусти́ре́ві
пустиря́м
З. пустир пустирі́в
Ор. пустире́м пустиря́ми
М. пустирі́
пустирю́
пустиря́х
Кл. пусти́рю* пустирі́*

пус-ти́р

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -пуст-; суфікс: -ир.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. незабудоване, запущене місце. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Цю рослину можна назвати бур’яном, бо ареал її розповсюдження — пустирі, узбіччя доріг, місця зростання баштанних культур, долини річок, озер та інших водойм.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від праслов'янської форми *pustъ, від котрої також виникли д.-руськ. пускати, рос. пускать, пустить, пустой, укр. пуска́ти, білор. пускаць, болг. пу́скам, сербське пустити тощо. Слов. форма походить до праіндоєвр. *paus- «полишати»; пор. латиське pauska «голий бугор на лузі», др.-пруське pausto ж., им. ед. «дикий», paustre «дикое место». Щодо чергування sk : st — у пусти́ти форма «пуск» могла бути новотвором. (Використані матеріали словника М. Фасмера.)

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]