підсрачник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	підсра́чник	підсра́чники
Р.	підсра́чника	підсра́чників
Д.	підсра́чнику підсра́чникові	підсра́чникам
З.	підсра́чник	підсра́чники
Ор.	підсра́чником	підсра́чниками
М.	на/в підсра́чнику	на/в підсра́чниках
Кл.	підсра́чнику*	підсра́чники*

під-сра́ч-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: під-; корінь: -срач-; суфікс: -ник.

Вимова

• МФА : [pʲiˈd͡zsrɑt͡ʃnek] (одн.), [pʲiˈd͡zsrɑt͡ʃneke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: [піꚉсра́чни^ек]

Семантичні властивості

Значення

1. вульг. удар ззаду нижче пояса ◆ Підсрачники будеш хлопцям на вулиці давати, а мене не чіпай.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Польськаpl: duperel (pl) чол. Російськаru: поджо́пник (ru) чол.

Джерела

• Словник сучасного українського сленгу / [упоряд. Т. М. Кондратюк]. — Х. : Фоліо, 2006. — 349, [3] с. — ISBN 966-03-3268-8