реченець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | речене́ць | реченці́ |
| Р. | реченця́ | реченці́в |
| Д. | реченце́ві реченцю́ |
реченця́м |
| З. | речене́ць | реченці́ |
| Ор. | реченце́м | реченця́ми |
| М. | реченці́ реченця́ |
реченця́х |
| Кл. | реченцю́* | реченці́* |
речене́ць
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -реч-; суфікс: -енець.
Вимова[ред.]
- МФА : [ret͡ʃeˈnɛt͡sʲ] (одн.), [ret͡ʃenʲˈt͡sʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- заст. строк. [≈ 1] ◆ Реченець умовленої сплати вже минув. І. Я. Франко, «VII, 1951, 115» ◆ Буває, наприклад, і так, що хтось позичить кому гроші, а той не має заплатити чим на реченець, от і продають землю «Михайло Коцюбинський», I, 1955, 112 р. ◆ Надійшов реченець виїзду до війська. , «Степан Ковалів, Світ…, 1960, 68»
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Чергування голосних
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 5*b
- Українські слова з суфіксом -енець
- Українські слова морфемної будови слова R-s
- Застарілі вирази/uk
- Цитати/Франко І. Я.
- Слова з 8 букв/uk
- Термін/uk
- Час/uk