риштунок

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. ришту́нок риштунки́
Р. риштунку́ риштункі́в
Д. риштунко́ві
риштунку́ 		риштунка́м
З. ришту́нок риштунки́
Ор. риштунко́м риштунка́ми
М. риштунко́ві
риштунку́ 		риштунка́х
Кл. риштунку́* риштунки́*

риш-ту́-нок

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -риштунок-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

[2]
[2]

Значення[ред.]

  1. збірн., заст. спорядження. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. буд., рідк. риштовання. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2]

Синоніми

  1. ↑ спорядження
  2. ↑ риштовання

Антоніми

  1. ↑ ?
  2. ↑ ?

Гіпероніми

  1. ↑ дія
  2. ↑ конструкція

Гіпоніми

  1. ↑ ?
  2. ↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

спорядження
  1. Російська|]] (ru)
риштовання

Джерела[ред.]

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=риштунок&oldid=470106