риштунок

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ришту́нок	риштунки́
Р.	риштунку́	риштункі́в
Д.	риштунко́ві риштунку́	риштунка́м
З.	ришту́нок	риштунки́
Ор.	риштунко́м	риштунка́ми
М.	риштунко́ві риштунку́	риштунка́х
Кл.	риштунку́*	риштунки́*

риш-ту́-нок

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -риштунок-.

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

[2]

[2]

Значення

1. збірн., заст. спорядження. ◆ немає прикладів застосування.
2. буд., рідк. риштовання.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

спорядження
Німецькаde: Ausrüstung (de) жін. Російськаru: [[ Російська|]] (ru)

риштовання

Джерела

• Словник УЛІФ: риштунок