розпоряджатися

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	розпоряджа́юся (-юсь)	розпоряджа́вся (-всь)	розпоряджа́тимуся розпоряджа́тимусь	—
Ти	розпоряджа́єшся	розпоряджа́вся (-всь) розпоряджа́лася (-лась)	розпоряджа́тимешся	розпоряджа́йся розпоряджа́йсь
Він Вона Воно	розпоряджа́ється	розпоряджа́вся (-всь) розпоряджа́лася (-лась) розпоряджа́лося (-лось)	розпоряджа́тиметься	—
Ми	розпоряджа́ємося (-ємось, -ємся)	розпоряджа́лися	розпоряджа́тимемося (-мемось, -имемся)	розпоряджа́ймося (-ймось)
Ви	розпоряджа́єтеся (-тесь)	розпоряджа́лися		розпоряджа́йтеся (-йтесь)
Вони	розпоряджа́ються	розпоряджа́лися (-лись)	розпоряджа́тимуться	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	розпоряджа́ючись
Дієприсл. мин. ч.	розпоряджа́вшись
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

розпоряджатися (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікси: роз-по-; корінь: -рядж-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

• МФА: [rɔzpɔrʲɐˈd͡ʒɑtesʲɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. давати розпорядження, наказ.
2. тільки недок. поводити себе як хазяїн, командир; хазяйнувати, командувати.
3. володіти чим-небудь, мати у своєму розпорядженні щось.
4. діяти по відношенню до кого-, чого-небудь на свій розсуд.
5. використовувати що-небудь, знаходити йому застосування.
   ◆ розпоряджатися собою — діяти за своїм бажанням, на свій розсуд.

Синоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: розпоря́док

Етимологія

Від ??

Переклад

давати розпорядження, наказ.
Англійськаen: dispose, manage, dispose of, order, hold the balance, order about, order around, control, administer, handle, command, order, boss, cause, be in charge, instruct, give instructions, have the say, rule the roost, make free, lord it Російськаru: распоряжаться (ru)

поводити себе як хазяїн, командир; хазяйнувати, командувати

володіти чим-небудь, мати у своєму розпорядженні щось

діяти по відношенню до кого-, чого-небудь на свій розсуд

використовувати що-небудь, знаходити йому застосування
Англійськаen: use (en)

Джерела

• Словник УЛІФ: розпоряджатися
• Розпоряджатися // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.