розпоряджатися

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я розпоряджа́юсь розпоряджа́вся розпоряджа́тимуся
розпоряджа́тимусь
 —
Ти розпоряджа́єшся розпоряджа́вся
розпоряджа́лась
розпоряджа́тимешся розпоряджа́йся
розпоряджа́йсь
Він
Вона
Воно
розпоряджа́ється розпоряджа́вся
розпоряджа́лась
розпоряджа́лось
розпоряджа́тиметься  —
Ми розпоряджа́ємося розпоряджа́лися розпоряджа́тимемося розпоряджа́ймося
Ви розпоряджа́єтеся розпоряджа́лися розпоряджа́йтеся
Вони розпоряджа́ються розпоряджа́лися розпоряджа́тимуться  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. розпоряджа́ючись
Дієприсл. мин. ч. розпоряджа́вшись
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Префікси: роз-по-; корінь: -рядж-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти; закінчення: -ся?.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. давати розпорядження, наказ.
  2. тільки недок. поводити себе як хазяїн, командир; хазяйнувати, командувати.
  3. володіти чим-небудь, мати у своєму розпорядженні щось.
  4. діяти по відношенню до кого-, чого-небудь на свій розсуд.
  5. використовувати що-небудь, знаходити йому застосування.
    ◆ Розпоряджатися собою — діяти за своїм бажанням, на свій розсуд.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]


Джерела[ред.]