розпоряджатися
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | розпоряджа́юся (-юсь) | розпоряджа́вся (-всь) | розпоряджа́тимуся розпоряджа́тимусь |
— |
Ти | розпоряджа́єшся | розпоряджа́вся (-всь) розпоряджа́лася (-лась) | розпоряджа́тимешся | розпоряджа́йся розпоряджа́йсь |
Він Вона Воно |
розпоряджа́ється | розпоряджа́вся (-всь) розпоряджа́лася (-лась) розпоряджа́лося (-лось) | розпоряджа́тиметься | — |
Ми | розпоряджа́ємося (-ємось, -ємся) | розпоряджа́лися | розпоряджа́тимемося (-мемось, -имемся) | розпоряджа́ймося (-ймось) |
Ви | розпоряджа́єтеся (-тесь) | розпоряджа́лися | розпоряджа́йтеся (-йтесь) | |
Вони | розпоряджа́ються | розпоряджа́лися (-лись) | розпоряджа́тимуться | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | розпоряджа́ючись | |||
Дієприсл. мин. ч. | розпоряджа́вшись | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
Безособова форма | — |
розпоряджатися (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Префікси: роз-по-; корінь: -рядж-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова
[ред.]- МФА: [rɔzpɔrʲɐˈd͡ʒɑtesʲɐ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- давати розпорядження, наказ.
- тільки недок. поводити себе як хазяїн, командир; хазяйнувати, командувати.
- володіти чим-небудь, мати у своєму розпорядженні щось.
- діяти по відношенню до кого-, чого-небудь на свій розсуд.
- використовувати що-небудь, знаходити йому застосування.
◆ розпоряджатися собою — діяти за своїм бажанням, на свій розсуд.
Синоніми
[ред.]- —
- —
- —
- —
- —
Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]давати розпорядження, наказ. | |
поводити себе як хазяїн, командир; хазяйнувати, командувати | |
володіти чим-небудь, мати у своєму розпорядженні щось | |
діяти по відношенню до кого-, чого-небудь на свій розсуд | |
використовувати що-небудь, знаходити йому застосування | |
|
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: розпоряджатися
- Розпоряджатися // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Категорії:
- Українська мова
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Недоконаний вид
- Перехідні дієслова
- Дієслова, дієвідміна 2a
- Українські слова з префіксом роз-
- Українські слова з префіксом по-
- Українські слова з суфіксом -а
- Українські слова з постфіксом -ся
- Українські слова морфемної будови слова pr-pr-R-s-f-pt
- Озвучені на Вікісховищі
- Слова з 14 букв/uk
- Дієслова дистрибутивного способу дії/uk
- Дієслова наказу/uk
- Дієслова примусу/uk
- Дієслова управління/uk
- Дієслова професійної діяльності/uk
- Дієслова поширення/uk
- Дієслова увласнення/uk
- Дієслова вивласнення/uk
- Дієслова дії/uk
- Волитивні дієслова/uk
- Дієслова використання/uk
- Дієслова каузації зміни/uk
- Дієслова каузації інтересу/uk
- Дієслова каузації зупинки/uk
- Дієслова каузації переміщення/uk