розпоряджатися
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | розпоряджа́юся (-юсь) | розпоряджа́вся (-всь) | розпоряджа́тимуся розпоряджа́тимусь |
— |
| Ти | розпоряджа́єшся | розпоряджа́вся (-всь) розпоряджа́лася (-лась) | розпоряджа́тимешся | розпоряджа́йся розпоряджа́йсь |
| Він Вона Воно |
розпоряджа́ється | розпоряджа́вся (-всь) розпоряджа́лася (-лась) розпоряджа́лося (-лось) | розпоряджа́тиметься | — |
| Ми | розпоряджа́ємося (-ємось, -ємся) | розпоряджа́лися | розпоряджа́тимемося (-мемось, -имемся) | розпоряджа́ймося (-ймось) |
| Ви | розпоряджа́єтеся (-тесь) | розпоряджа́лися | розпоряджа́йтеся (-йтесь) | |
| Вони | розпоряджа́ються | розпоряджа́лися (-лись) | розпоряджа́тимуться | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | розпоряджа́ючись | |||
| Дієприсл. мин. ч. | розпоряджа́вшись | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Безособова форма | — | |||
розпоряджатися (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Префікси: роз-по-; корінь: -рядж-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова
[ред.]- МФА: [rɔzpɔrʲɐˈd͡ʒɑtesʲɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- давати розпорядження, наказ.
- тільки недок. поводити себе як хазяїн, командир; хазяйнувати, командувати.
- володіти чим-небудь, мати у своєму розпорядженні щось.
- діяти по відношенню до кого-, чого-небудь на свій розсуд.
- використовувати що-небудь, знаходити йому застосування.
◆ розпоряджатися собою — діяти за своїм бажанням, на свій розсуд.
Синоніми
[ред.]- —
- —
- —
- —
- —
Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| давати розпорядження, наказ. | |
| поводити себе як хазяїн, командир; хазяйнувати, командувати | |
| володіти чим-небудь, мати у своєму розпорядженні щось | |
| діяти по відношенню до кого-, чого-небудь на свій розсуд | |
| використовувати що-небудь, знаходити йому застосування | |
| |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: розпоряджатися
- Розпоряджатися // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Категорії:
- Українська мова
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Недоконаний вид
- Перехідні дієслова
- Дієслова, дієвідміна 2a
- Українські слова з префіксом роз-
- Українські слова з префіксом по-
- Українські слова з суфіксом -а
- Українські слова з постфіксом -ся
- Українські слова морфемної будови слова pr-pr-R-s-f-pt
- Озвучені на Вікісховищі
- Слова з 14 букв/uk
- Дієслова дистрибутивного способу дії/uk
- Дієслова наказу/uk
- Дієслова примусу/uk
- Дієслова управління/uk
- Дієслова професійної діяльності/uk
- Дієслова поширення/uk
- Дієслова увласнення/uk
- Дієслова вивласнення/uk
- Дієслова дії/uk
- Волитивні дієслова/uk
- Дієслова використання/uk
- Дієслова каузації зміни/uk
- Дієслова каузації інтересу/uk
- Дієслова каузації зупинки/uk
- Дієслова каузації переміщення/uk