москаль

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. моска́ль москалі́
Р. москаля́ москалі́в
Д. москале́ві
москалю́
москаля́м
З. москаля́ москалі́в
Ор. москале́м москаля́ми
М. москале́ві
москалі́
москаля́х
Кл. москалю́ москалі́

мос-ка́ль

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -москаль-.

Вимова[ред.]

  • МФА : [mɔˈskɑlʲ] (одн.), [mɔskɐˈlʲi] (мн.)
  • Loudspeaker.png вимова?, файл
  • вітчизняна транскрипція: [моска́л’]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. істор. вояк, солдат ◆ Козаченьки з москалями // Потішались над врагами, // Добре бились за Полтаву, // Всій Росії в вічну славу! Народна творчість ◆ Баба-повитуха в чистій сорочці, командувала молодицями, неначе генерал москалями. І. С. Нечуй-Левицький, «Старосвітські батюшки та матушки», 1888 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ Нема нікого, тільки москалі на варті, як коло тюрми. М. М. Коцюбинський, лист до В. У. Коцюбинської, 26 травня (8 червня) 1910 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ Не було ні хвилини, щоб Яків не допікав матері, чого вона вдруге заміж пішла й нащо вона його в москалі запроторила. Грицько Григоренко, «Доля» (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
  2. розм. росіянин ◆ — Всяке ледащо норовить, як би козака в грязь затоптати. — Не діждуть вони сього, невірнії душі! — каже Шрам. — Отже, щоб не діждали, батьку, так треба нам з москалем за руки держатись. Се ж усе одна Русь, боже мій милий! Коли в нас заведеться добро, то й москалю буде лучче. П. О. Куліш, «Чорна рада», 1857 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ Говорять [галичани-емігранти] увесь час по-російськи, але з таким «акцентом», що навіть не москалям «вуха в'януть». Леся Українка, лист до О. Ю. Кобилянської, 19 липня (1 серпня) 1901 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)

Синоніми[ред.]

  1. вояк, солдат, солдатчина
  2. москвин, росіянин; розм. руський; лайл. кацап, лаптьошник

Антоніми[ред.]

  1. (частк.): нерусь

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від пол. moskal «росіянин», від якого також пішли укр. москаль, рос. москаль, білор. маскаль «солдат», чеськ. moskal «росіянин», словац. moskal’ «росіянин». — Похідне від пол. Moskwa «Москва». Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]