москаль

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. моска́ль москалі́
Р. москаля́ москалі́в
Д. москале́ві
москалю́
москаля́м
З. москаля́ москалі́в
Ор. москале́м москаля́ми
М. москале́ві
москалю́
москалі́
москаля́х
Кл. москалю́ москалі́

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 2b.

Корінь: -москаль-

Вимова[ред.]

  • МФА : [mɔˈskɑlʲ] (одн.), [mɔskɐˈlʲi] (мн.)
  • Loudspeaker.png вимова?, файл
  • вітчизняна транскрипція: [моска́л’]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. істор. вояк, солдат ◆ Козаченьки з москалями // Потішались над врагами, // Добре бились за Полтаву, // Всій Росії в вічну славу! Народна творчість ◆ Баба-повитуха в чистій сорочці, командувала молодицями, неначе генерал москалями. Іван Нечуй-Левицький, «Старосвітські батюшки та матушки», 1888 р. ◆ Нема нікого, тільки москалі на варті, як коло тюрми. Михайло Коцюбинський, Лист до В. У. Коцюбинської, 26 травня (8 червня) 1910 р. ◆ Не було ні хвилини, щоб Яків не допікав матері, чого вона вдруге заміж пішла й нащо вона його в москалі запроторила. Грицько Григоренко, «Доля» [Вибрані твори. — К. : Держлітвидав, 1959. — С. 140.]
  2. розм. росіянин ◆ — Всяке ледащо норовить, як би козака в грязь затоптати. — Не діждуть вони сього, невірнії душі! — каже Шрам. — Отже, щоб не діждали, батьку, так треба нам з москалем за руки держатись. Се ж усе одна Русь, боже мій милий! Коли в нас заведеться добро, то й москалю буде лучче. Пантелеймон Куліш, «Чорна рада», 1857 р. ◆ Говорять [галичани-емігранти] увесь час по-російськи, але з таким «акцентом», що навіть не москалям «вуха в'януть». Леся Українка. Лист до О. Ю. Кобилянської, 19 липня (1 серпня) 1901 р.

Синоніми[ред.]

  1. вояк, солдат, солдатчина
  2. москвин, росіянин; розм. руський; лайл. кацап, лаптьошник

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від пол. moskal «росіянин», від якого також пішли укр. москаль, рос. москаль, білор. маскаль «солдат», чеськ. moskal «росіянин», словац. moskal’ «росіянин». — Похідне від пол. Moskwa «Москва». Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]