святильник

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. святи́льник святи́льники
Р. святи́льника святи́льників
Д. святи́льнику
святи́льникові 		святи́льникам
З. святи́льник святи́льники
Ор. святи́льником святи́льниками
М. на/в святи́льнику на/в святи́льниках
Кл. святи́льнику* святи́льники*

святи́льник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -свят-; суфікси: -ильн-ик.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. кошик, у якому носять святити продукти на Великдень. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ↑ съватильник

Антоніми

  1. ↑ ?

Гіпероніми

  1. ↑ кошик

Гіпоніми

  1. ↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=святильник&oldid=526974