святильник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	святи́льник	святи́льники
Р.	святи́льника	святи́льників
Д.	святи́льнику святи́льникові	святи́льникам
З.	святи́льник	святи́льники
Ор.	святи́льником	святи́льниками
М.	на/в святи́льнику	на/в святи́льниках
Кл.	святи́льнику*	святи́льники*

святи́льник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -свят-; суфікси: -ильн-ик.

Вимова

• МФА : [sʲʋʲɐtelʲnek] (одн.), [] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. кошик, у якому носять святити продукти на Великдень. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Вісник Запорізького національного університету: Філологічні науки. Запорізький національний університет, 2008