свідчення

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. сві́дчення сві́дчення
Р. сві́дчення сві́дчень
Д. сві́дченню сві́дченням
З. сві́дчення сві́дчення
Ор. сві́дченням сві́дченнями
М. сві́дченні
сві́дченню
сві́дченнях
Кл. сві́дчення сві́дчення

сві́д-чен-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -свідчення-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. факт, річ, обставина, що підтверджують що-небудь [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. повідомлення про щось, підтвердження чого-небудь очевидцем чи обізнаною у певній справі людиною [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
  3. розповідь про що-небудь (у книгах, документах) [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3]◆ немає прикладів застосування.
  4. давання показань на суді або на допиті; показання свідка [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ?

Переклад[ред.]

факт, річ, обставина, що підтверджують що-небудь
повідомлення про щось, підтвердження чого-небудь очевидцем чи обізнаною у певній справі людиною
розповідь про що-небудь (у книгах, документах)
давання показань на суді або на допиті; показання свідка

Джерела[ред.]