Перейти до вмісту

словосполучення

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника
У Вікіпедії є стаття

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. словосполу́чення словосполу́чення
Р. словосполу́чення словосполу́чень
Д. словосполу́ченню словосполу́ченням
З. словосполу́чення словосполу́чення
Ор. словосполу́ченням словосполу́ченнями
М. словосполу́ченні
словосполу́ченню
словосполу́ченнях
Кл. словосполу́чення словосполу́чення

сло-во-спо-лу́-чен-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -слов-; інтерфікс: -о-; префікси: с-по-; корінь: -луч-; суфікси: -нн; закінчення: .

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. лінгв. найпростіша синтаксична одиниця мови, утворена з двох або кількох повнозначних слів, пов'язаних між собою в граматичному плані і за змістом ◆ Між членами атрибутивного словосполучення можуть бути дуже широкі семантичні зв'язки.

    Синоніми

    [ред.]

    Антоніми

    [ред.]

    Гіпероніми

    [ред.]

    Гіпоніми

    [ред.]
    1. просте чи складне

    За лексико-граматичним принципом (за морфологічним вираженням):
    а) головного (основного, стрижневого) компонента: субстантивне, ад'єктивне, прономінативне, вербальне, адвербіальне, категорійностанове;
    б) головного та залежного компонентів: субстантивно-субстантивне, - ад'єктивне, -нумеральне, - прономінативне, -інфінітивне, -адвербіальне; вербально-субстантивне, -інфінітивне, -адвербіальне тощо)
    За типом семантико-синтаксичних відношень між поєднуваними компонентами:
    асинкретичнесуб'єктне, об'єктне, атрибутивне, апозитивне, адвербіальне;
    синкретичне – об'єктно-адвербіальне, атрибутивно-об'єктне, атрибутивно-адвербіальне.
    За типом синтаксичного підрядного зв'язку:
    а) керування – 1) сильне/ напівсильне (напівслабке)/ слабке; 2) опосередковане/ неопосередковане; 3) варіативне/ неваріативне (за здатністю керувати однією чи кількома формами);
    б) узгодження – 1) формально-граматичне, граматично-змістове, асоціативно-граматичне;
    в) кореляція;
    г) прилягання: власне-прилягання / відмінкове прилягання.

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    • зменш.-пестливі форми:
    • іменники:
    • прикметники:
    • дієслова:

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів


    Джерела

    [ред.]