словосполучення
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | словосполу́чення | словосполу́чення |
Р. | словосполу́чення | словосполу́чень |
Д. | словосполу́ченню | словосполу́ченням |
З. | словосполу́чення | словосполу́чення |
Ор. | словосполу́ченням | словосполу́ченнями |
М. | словосполу́ченні словосполу́ченню |
словосполу́ченнях |
Кл. | словосполу́чення | словосполу́чення |
сло-во-спо-лу́-чен-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -слов-; інтерфікс: -о-; префікси: с-по-; корінь: -луч-; суфікси: -е-нн; закінчення: -я.
Вимова
[ред.]- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- лінгв. найпростіша синтаксична одиниця мови, утворена з двох або кількох повнозначних слів, пов'язаних між собою в граматичному плані і за змістом ◆ Між членами атрибутивного словосполучення можуть бути дуже широкі семантичні зв'язки.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]- групи: лексичне, фразеологічне, синтаксичне
За лексико-граматичним принципом (за морфологічним вираженням):
а) головного (основного, стрижневого) компонента: субстантивне, ад'єктивне, прономінативне, вербальне, адвербіальне, категорійностанове;
б) головного та залежного компонентів: субстантивно-субстантивне, - ад'єктивне, -нумеральне, - прономінативне, -інфінітивне, -адвербіальне; вербально-субстантивне, -інфінітивне, -адвербіальне тощо)
За типом семантико-синтаксичних відношень між поєднуваними компонентами:
асинкретичне – суб'єктне, об'єктне, атрибутивне, апозитивне, адвербіальне;
синкретичне – об'єктно-адвербіальне, атрибутивно-об'єктне, атрибутивно-адвербіальне.
За типом синтаксичного підрядного зв'язку:
а) керування – 1) сильне/ напівсильне (напівслабке)/ слабке; 2) опосередковане/ неопосередковане; 3) варіативне/ неваріативне (за здатністю керувати однією чи кількома формами);
б) узгодження – 1) формально-граматичне, граматично-змістове, асоціативно-граматичне;
в) кореляція;
г) прилягання: власне-прилягання / відмінкове прилягання.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Середній рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 2a
- Українські слова з префіксом с-
- Українські слова з префіксом по-
- Українські слова з суфіксом -е
- Українські слова з суфіксом -нн
- Українські слова морфемної будови слова R-i-pr-pr-R-s-s-f
- Лінгвістичні терміни/uk
- Слова з 15 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Словосполучення
- слв