сонцестояння
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | сонцестоя́нння | сонцестоя́нння |
Р. | сонцестоя́нння | сонцестоя́ннь |
Д. | сонцестоя́ннню | сонцестоя́ннням |
З. | сонцестоя́нння | сонцестоя́нння |
Ор. | сонцестоя́ннням | сонцестоя́нннями |
М. | сонцестоя́ннні сонцестоя́ннню |
сонцестоя́нннях |
Кл. | сонцестоя́нння | сонцестоя́нння |
сон-це-сто-я́н-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -сонце-; корінь: -стоя-; суфікси: -н-н-; закінчення: -я
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- момент часу, у який центр Сонця проходить або через найпівнічнішу точку екліптики, що має схилення +23° 27' (точка літнього сонцестояння), або через найпівденнішу її точку, що має схилення — 23° 27' (точка зимового сонцестояння). ◆ У році два сонцестояння — зимове й літнє. У Північній півкулі зимове сонцестояння відбувається 21 або 22 грудня, і тоді спостерігається найкоротший день (і найдовша ніч), а літнє — 20 або 21 червня, і тоді спостерігається найкоротша ніч (і найдовший день).
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |