сонцестояння

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. сонцестоя́нння сонцестоя́нння
Р. сонцестоя́нння сонцестоя́ннь
Д. сонцестоя́ннню сонцестоя́ннням
З. сонцестоя́нння сонцестоя́нння
Ор. сонцестоя́ннням сонцестоя́нннями
М. сонцестоя́ннні
сонцестоя́ннню
сонцестоя́нннях
Кл. сонцестоя́нння сонцестоя́нння

сон-це-сто-я́н-ня

Іменник, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -сонце-; корінь: -стоя-; суфікси: -н-н-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. момент часу, у який центр Сонця проходить або через найпівнічнішу точку екліптики, що має схилення +23° 27' (точка літнього сонцестояння), або через найпівденнішу її точку, що має схилення — 23° 27' (точка зимового сонцестояння). ◆ У році два сонцестояння — зимове й літнє. У Північній півкулі зимове сонцестояння відбувається 21 або 22 грудня, і тоді спостерігається найкоротший день (і найдовша ніч), а літнє — 20 або 21 червня, і тоді спостерігається найкоротша ніч (і найдовший день).

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F