схилення

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. схи́ленння схи́ленння
Р. схи́ленння схи́леннь
Д. схи́леннню схи́леннням
З. схи́ленння схи́ленння
Ор. схи́леннням схи́ленннями
М. схи́леннні
схи́леннню
схи́ленннях
Кл. схи́ленння схи́ленння

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -схил-; суфікси: -ен-н-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дія і стан за знач. схилити, схиляти і схилитися, схилятися ◆ немає прикладів застосування.
  2. геогр. кут між географічним і магнітним меридіанами у даній точці земної поверхні
  3. астрон. кутова відстань світила від небесного екватора.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]