столица
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | столи́ца | столи́цы |
Р. | столи́цы | столи́ц |
Д. | столи́це | столи́цам |
З. | столи́цу | столи́цы |
О. | столи́цей | столи́цами |
П. | столи́це | столи́цах |
сто-ли́-ца
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -стол-; суфікс: -иц; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
МФА : [stɐˈlʲit͡sə] (одн.), [stɐˈlʲit͡sɨ] (мн.)
Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]
- столиця ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??