стремінце

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	стремі́нце	стремінця́
Р.	стремі́нця	стремінці́в
Д.	стремі́нцю	стремінця́м
З.	стремі́нце	стремінця́
Ор.	стремі́нцем	стремінця́ми
М.	на стремі́нці по стремі́нцю	стремінця́х
Кл.	стремі́нце*	стремінця́*

стре-мі́н-це́

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2c за класифікацією А. А. Залізняка).

одн. має двійний наголос: стремі́нце́, мн. стремі́нця

Корінь: -стрем-; суфікси: -ін-ц; закінчення: -е.

Вимова

• МФА : [streˈmʲint͡se] (одн.), [stremʲinʲˈt͡sʲɑ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. анат. одна зі слухових кісточок середнього вуха, разом із молоточком і коваделком. ◆ Одна з трьох кісточок, з яких складається наше внутрішнє вухо — стремінце — колись була частиною щелепи доісторичної акули.

Синоніми

1. стремено

Гіпероніми

1. внутрішнє вухо; вухо

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• стремінцевий м'яз (musculus stapedius)
• шийка стремінця (collum stapedis)
• перетинка стремінця (membrana stapedis)
• основа стремінця (basis stapedis)
• стремінцева гілка VII (лицевого) черепного нерва

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Стремоу́сов

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Латинськаla: stapes (la)

Джерела

• Словник УЛІФ: стремінце