стремінце

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. стремі́нце стремінця́
Р. стремі́нця стремінці́в
Д. стремі́нцю стремінця́м
З. стремі́нце стремінця́
Ор. стремі́нцем стремінця́ми
М. на стремі́нці
по стремі́нцю
стремінця́х
Кл. стремі́нце* стремінця́*

стре-мі́н-це́

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2c за класифікацією А. А. Залізняка).

одн. має двійний наголос: стремі́нце́, мн. стремі́нця

Корінь: -стрем-; суфікси: -ін; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. анат. одна зі слухових кісточок середнього вуха, разом із молоточком і коваделком. ◆ Одна з трьох кісточок, з яких складається наше внутрішнє вухо — стремінце — колись була частиною щелепи доісторичної акули.

Синоніми[ред.]

  1. стремено

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. внутрішнє вухо; вухо

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

У Вікіпедії є стаття