стусан
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | стуса́н | стусани́ |
| Р. | стусана́ | стусані́в |
| Д. | стусано́ві стусану́ |
стусана́м |
| З. | стуса́н | стусани́ |
| Ор. | стусано́м | стусана́ми |
| М. | стусано́ві, стусану́ | стусана́х |
| Кл. | стуса́не* | стусани́* |
сту-са́н
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -стусан-.
Вимова
[ред.]- МФА : [stʊˈsɑn] (одн.), [stʊsɐˈnɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- удар кулаком; різкий удар ногою, коліном. [≈ 1][▲ 1] ◆ надавати стусанів
- елемент бойового гопака — удар кулаком. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |
| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: стусан
- Стусан // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.