стусан
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | стуса́н | стусани́ |
Р. | стусана́ | стусані́в |
Д. | стусано́ві стусану́ |
стусана́м |
З. | стуса́н | стусани́ |
Ор. | стусано́м | стусана́ми |
М. | стусано́ві, стусану́ | стусана́х |
Кл. | стуса́не* | стусани́* |
сту-са́н
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -стусан-.
Вимова[ред.]
- МФА : [stʊˈsɑn] (одн.), [stʊsɐˈnɪ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- удар кулаком; різкий удар ногою, коліном. [≈ 1][▲ 1] ◆ надавати стусанів
- елемент бойового гопака — удар кулаком. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: стусан
- стусан // Словник української мови : в 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980.