стібатися

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я стіба́юся (-сь) стіба́вся (-сь) стіба́тимуся (-сь)  —
Ти стіба́єшся стіба́вся (-сь)
стіба́лася (-сь)
стіба́тимешся (-сь) стіба́йся (-сь)
Він
Вона
Воно
стіба́ється (-сь) стіба́вся (-сь)
стіба́лася (-сь)
стіба́лося (-сь)
стіба́тиметься  —
Ми стіба́єм(о)ся (-сь) стіба́лися стіба́тимем(о)ся (-сь) стіба́ймося (-сь)
Ви стіба́єтеся (-сь) стіба́лися (-сь) стіба́йтеся (-сь)
Вони стіба́ються стіба́лися (-сь) стіба́тимуться  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. стіба́ючись
Дієприсл. мин. ч. стіба́вшись
Безособова форма

сті-ба́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -стіб-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. глузувати, підсміюватися, насміхатися. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]