сім-карта

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. сім-ка́рта сім-ка́рти
Р. сім-ка́рти сім-ка́рт
Д. сім-ка́рті сім-ка́ртам
З. сім-ка́рту сім-ка́рти
Ор. сім-ка́ртою сім-ка́ртами
М. сім-ка́рті сім-ка́ртах
Кл. сім-ка́рто* сім-ка́рти*

сім-ка́р-та

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -сім-; корінь: -карт-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. карта, що використовується для сім-телефонії. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Дані коригуються за допомогою спеціальних сім-карт відразу двох операторів.
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]