сіни
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | — | сі́ни |
| Р. | — | сі́ней |
| Д. | — | сі́ням |
| З. | — | сі́ни |
| Ор. | — | сі́нями |
| М. | — | сі́нях |
| Кл. | — | сі́ни* |
сі́-ни
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 2e> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -сін-; закінчення: -и.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈsʲine]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- безвіконна кімната, прихожа. [≈ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від слова сінь/сін, давньогр. σκιά (скіа), давньогр. σκότος (скотос), що означає тінь, сутінки, мóрок[1]. Звідти ж і осінь. Також покрив, як і пряме так і переносне значення, на приклад сінь лісу і сінь держави; звідти ж і сіно — те що криє замлю. [2]
Спільний корінь з словами сіяє/сяє, від санскр. छाया, Chāyā, Чая: деві бога сонця Сур'я; chāyā - відблиск, тінь. [3]
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |