сіни
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | — | сі́ни |
| Р. | — | сі́ней |
| Д. | — | сі́ням |
| З. | — | сі́ни |
| Ор. | — | сі́нями |
| М. | — | сі́нях |
| Кл. | — | сі́ни* |
сі́-ни
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 2e> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -сін-; закінчення: -и.
Вимова
[ред.]- МФА: [ˈsʲine]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- безвіконна кімната, прихожа. [≈ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від слова сінь/сін, давньогр. σκιά (скіа), давньогр. σκότος (скотос), що означає тінь, сутінки, мóрок[1]. Звідти ж і осінь. Також покрив, як і пряме так і переносне значення, на приклад сінь лісу і сінь держави; звідти ж і сіно — те що криє замлю. [2]
Спільний корінь з словами сіяє/сяє, від санскр. छाया, Chāyā, Чая: деві бога сонця Сур'я; chāyā - відблиск, тінь. [3]
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |