татьба
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | татьба́ | — |
| Р. | татьби́ | — |
| Д. | татьбі́ | — |
| З. | татьбу́ | — |
| Ор. | татьбо́ю | — |
| М. | татьбі́ | — |
| Кл. | татьбо́* | — |
тать-ба́
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -тать-; суфікс: -б; закінчення: -а.
Вимова
[ред.]- МФА: [tadʲ'ba]
прослухати вимову?, файл- УФ: [тад'бá]
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- заст. крадіжка. [≈ 1][▲ 1] ◆ Той зламав житницю й уволік міх жита, той піймав чужого коня… — скрізь татьба. Семен Скляренко, «Святослав», 1959 р. [СУМ-11]
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Переклад
[ред.]| Список перекладів | |